м. Ревда, Свердловська обл.

Місто металургів. Нічого за годин СРСР не вказувало на це. Мій дід і бабуся по лінії матері жили у дерев'яному зрубі у селищі неподалік міста, на березі Ревдинського пруда. Екологія, особливо у роки була гарна. На протилежному березі розташовувалися піонерські табори, та й на нашому березі були будиночки відпочинку. Артелі витягали рибу сітками, улов пропадав човнами. Ми діти ловили її руками. А які гігантські річкові мідії водились у піску та мулі на мілини, язики мідій на багатті згадуються досі. А якась рибальство на вудку та донку, цим займалися від малого до великого. А поїздки в тайгу на сіножат та збирання ягід та грибів, погодувати комарів). А зимою катання на лижах та санчатах із гори біля водокачки, краса). Чорт побери... я радію, що моє дитинство припало на години СРСР, мені неймовірно пощастило!